Рейтинг:  5 / 5

Звезда активнаЗвезда активнаЗвезда активнаЗвезда активнаЗвезда активна
 

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 424-р «Про тимчасове закриття пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю» у зв’язку із тимчасовою окупацією території Автономної Республіки Крим та блокуванням роботи пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю, які розташовані на тимчасово окупованій території, що призвело до неможливості повноцінного їх функціонування та здійснення передбачених законодавством України видів державного контролю під час перетинання державного кордону, було тимчасово закрито пункти пропуску та пункти контролю, які розташовані в Автономній Республіці Крим.

У зв’язку з цим на виконання Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі – Закон № 1207) було створено контрольні пункти в’їзду-виїзду, перелік яких визначено в додатку 1 до Порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від 4 червня 2015 року № 367 (далі – Порядок). В’їзд на тимчасово окуповану територію України та виїзд з неї здійснюються виключно через контрольні пункти в’їзду-виїзду, визначені цією постановою.

Звертаємо увагу, що переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через тимчасово закриті пункти пропуску та пункти контролю, тобто поза місцем розташування митних органів, є митним правопорушенням, передбаченим статтею 482 Митного кодексу України (далі - МКУ), а саме переміщенням або діями, спрямованими на переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем. Вчинення такого правопорушення може тягнути за собою накладення штрафу в розмірі до 200 відсотків вартості товарів та транспортних засобів, за допомогою яких здійснювалося переміщення, а також конфіскацію цих товарів та транспортних засобів.

Згідно з частиною першою статті 9 МКУ територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також території вільних митних зон, штучні острови, установки і споруди, створені у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, становлять митну територію України, при цьому частиною другою цієї ж статті визначено, що для цілей застосування положень розділів V (митні режими) і IX (митні платежі) МКУ території вільних митних зон вважаються такими, що знаходяться поза межами митної території України.

Пунктом 3.2 статті 3 Закону України від 12 серпня 2014 року № 1636-VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон № 1636) передбачено, що у межах вільної економічної зони «Крим» (далі - ВЕЗ «Крим») створюється вільна митна зона, межі якої, з урахуванням зазначеного та положень статті 10 МКУ, є митним кордоном України.

Необхідно пам’ятати, що відповідно до частини другої статті 9 Закону № 1207 будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Частиною третьою статті 9 передбачено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Щодо переміщення товарів через адміністративний кордон з ВЕЗ «Крим»

Пунктом 57 статті 4 МКУ визначено, що до товарів відносяться будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.

Згідно з підпунктом 4 пункту 12.4 статті 12 Закону № 1636 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 16 грудня 2015 року № 1035 «Про обмеження поставок окремих товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію» (далі – постанова № 1035).

Пунктом 1 постанови № 1035 передбачено, що на період тимчасової окупації поставки товарів (робіт, послуг) під всіма митними режимами з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію, заборонено, за винятком:

особистих речей громадян, визначених частиною першою статті 370 МКУ, крім товарів, визначених пунктом 24 частини першої зазначеної статті, що переміщуються у ручній поклажі та/або супроводжуваному багажі;

соціально значущих продуктів харчування, що переміщуються громадянами, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 гривень та сумарна вага яких не перевищує 50 кілограмів на одну особу, за переліком згідно з додатком до постанови № 1035.

Переміщення соціально значущих продуктів харчування дозволяється у разі, коли особа, яка ввозить товари на тимчасово окуповану територію України, в’їжджає на зазначену територію не частіше одного разу протягом однієї доби.

Згідно з пунктом 52 частини першої статті 4 МКУ, ручна поклажа – товари, що належать громадянам і переміщуються через митний кордон України разом з цими громадянами або уповноваженими ними особами без оформлення багажних чи інших перевізних документів.

Пунктом 55 частини першої статті 4 МКУ визначено поняття супроводжуваного багажу, до якого відносяться товари, що належать громадянам і переміщуються через митний кордон України у багажних відділеннях транспортних засобів, якими прямують ці громадяни, з оформленням багажних або інших перевізних документів.

Відповідно до статті 370 МКУ особистими речами вважаються:

1) товари особистої гігієни та індивідуальні косметичні засоби у кількості, що забезпечує потреби однієї особи на період поїздки;
2) одяг, білизна, взуття, що мають суто особистий характер, призначені виключно для власного користування і мають ознаки таких, що були у користуванні;
3) особисті прикраси, у тому числі з дорогоцінних металів та каміння, що мають ознаки таких, що були в користуванні;
4) індивідуальне письмове та канцелярське приладдя;
5) один фотоапарат, одна кіно-, відеокамера разом з обґрунтованою кількістю фото-, відео-, кіноплівок та додаткового приладдя;
6) один переносний проектор та аксесуари до нього разом з обґрунтованою кількістю діапозитивів та/або кіноплівок;
7) бінокль;
8) переносні музичні інструменти у кількості не більше двох штук;
9) один переносний звуковідтворювальний пристрій (у тому числі магнітофон, диктофон, програвач компакт-дисків тощо) з обґрунтованою кількістю плівок, платівок, дисків;
10) один переносний радіоприймач;
11) стільникові (мобільні) телефони у кількості не більше двох штук, пейджери;
12) один переносний телевізор;
13) переносні персональні комп'ютери у кількості не більше двох штук і периферійне обладнання та приладдя до них; флеш-карти у кількості не більше трьох штук;
14) одна переносна друкарська машина;
15) калькулятори, електронні книжки у кількості не більше двох штук;
16) індивідуальні вироби медичного призначення для забезпечення життєдіяльності людини та контролю за її станом з ознаками таких, що були в користуванні;
17) звичайні та/або прогулянкові дитячі коляски у кількості, що відповідає кількості дітей, які перетинають кордон разом із громадянином, а у разі відсутності дітей - у кількості не більше однієї штуки;
18) одна інвалідна коляска на кожного інваліда, який перетинає митний кордон України, а у разі відсутності такої особи - у кількості не більше однієї штуки;
19) лікарські засоби, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України в порядку та обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України;
20) годинники у кількості не більше двох штук;
21) 0,5 літра туалетної води та/або 100 грамів парфумів;
22) спортивне спорядження - велосипед, вудка рибальська, комплект альпіністського спорядження, комплект спорядження для підводного плавання, комплект лиж, комплект тенісних ракеток, дошка для серфінгу, віндсерфінгу, комплект спорядження для гольфу, інше аналогічне спорядження, призначене для використання однією особою;
23) спеціальне дитяче харчування для дітей, хворих на фенілкетонурію або інше захворювання, що потребує спеціального харчування, яке не виробляється (не реалізується) в Україні, що переміщується (пересилається) через митний кордон України в порядку та обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України.


Згідно з додатком до постанови № 1035 до соціально значущих продуктів харчування віднесено:
- Борошно пшеничне вищого сорту;
- Хліб з борошна пшеничного вищого сорту;
- Хліб з борошна пшеничного I сорту;
- Хліб житньо-пшеничний;
- Макаронні вироби (вермішель з борошна пшеничного вищого сорту);
- Крупи гречані;
- Рис;
- Яловичина I категорії;
- Свинина;
- Сало;
- Птиця;
- Ковбаса варена I сорту;
- Молоко жирністю 2,5 відсотка;
- Сметана жирністю 20 відсотків;
- Сир м’який;
- Масло;
- Яйця курячі;
- Цукор-пісок;
- Олія соняшникова;
- Картопля;
- Сіль.

Щодо переміщення транспортних засобів особистого користування через адміністративний кордон з ВЕЗ «Крим»

Митні формальності, пов'язані з поставками товарів, переміщенням транспортних засобів комерційного призначення та фізичних осіб через адміністративний кордон ВЕЗ «Крим», здійснюються з урахуванням положень Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 № 1118, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.11.2005 за № 1428/11708 (далі – Правила), та застосовуються у частині, що не суперечить МКУ.

Дія цих Правил поширюється на транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України громадянами, які не є суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, для вільного обігу (у тому числі з метою розкомплектування на запасні частини) на митну територію України (за її межі) або з метою транзиту, а також тимчасово вивозяться за межі митної території України.

Крім цього, згідно з пунктом 7 розділу І Правил при ввезенні транспортного засобу (далі – ТЗ) на митну територію України власник ТЗ або вповноважена особа, яка переміщує ТЗ через митний кордон України, пред'являє його митному органу для проведення митного огляду й подає оригінали та копії таких документів:

що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження);

реєстраційних (технічних) документів на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом.

Згідно з пунктом 2 розділу І Правил власник ТЗ – це громадянин, що відповідно до законів України має право власності на ТЗ, яке підтверджується документально; уповноважена особа – це особа, яка на підставі договору або належно оформленого доручення, виданого власником товарів і транспортних засобів, наділена правом учиняти дії, пов'язані з пред'явленням цих товарів і транспортних засобів митним органам для митного контролю та митного оформлення при переміщенні їх через митний кордон України, або іншим чином розпоряджатися зазначеними товарами та транспортними засобами.

Пунктом 9 розділу І Правил визначено, що не підлягає пропуску через митний кордон України ТЗ, зокрема, увезення якого в Україну заборонено згідно із законодавством або на який відсутні документи, що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження).

Необхідно пам’ятати, що питання представництва за довіреністю врегульоване положеннями Глави 17 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ). У тому числі і статтею 246 ЦКУ, згідно з якою, довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами. Види та вимоги до змісту установчих документів визначені у загальних положеннях про юридичну особу (Глава 7 ЦКУ).

Щодо переміщення транспортних засобів комерційного призначення через адміністративний кордон з ВЕЗ «Крим»

Пунктом 59 статті 4 МКУ визначено, що транспортний засіб комерційного призначення – будь-яке судно (у тому числі самохідні та несамохідні ліхтери та баржі, а також судна на підводних крилах), судно на повітряній подушці, повітряне судно, автотранспортний засіб (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи) чи рухомий склад залізниці, що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення.

Згідно зі статтею 222 МКУ порожні автотранспортні засоби комерційного призначення та автотранспортні засоби, які перевозять пасажирів через митний кордон України, декларуються шляхом подання національних реєстраційних документів.

Статтею 335 МКУ встановлено перелік документів та відомостей, необхідних для митного контролю, які подає декларант, уповноважена ним особа або перевізник під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України залежно від виду транспорту.

При декларуванні транспортного засобу потрібно пам’ятати, що згідно з пунктом 2 частини першої статті 265 МКУ декларантом має право виступати особа, яка відповідно до законодавства України має право вчиняти щодо товарів, транспортних засобів юридично значущі дії від свого імені. Частиною п’ятою цієї ж статті визначено, що декларант може здійснювати декларування товарів самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.

Поняття уповноваженої особи передбачено пунктом 63 статті 4 МКУ - особа, яка на підставі договору або належно оформленого доручення, виданого декларантом, наділена правом вчиняти дії, пов’язані з проведенням митних формальностей, щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта.

Щодо переміщення засобів наземного транспорту, які не використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів через адміністративний кордон з ВЕЗ «Крим»

Товари – будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі (пункт 57 статті 4МКУ).

Пунктом 58 статті 4 МКУ встановлено, що до транспортних засобів відносяться транспортні засоби комерційного призначення, транспортні засоби особистого користування, трубопроводи та лінії електропередачі.

До транспортних засобів особистого користування належать наземні транспортні засоби товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД) та причепи до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, плавучі засоби та повітряні судна, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно, що визначено пунктом 60 статті 4 МКУ.

До транспортних засобів комерційного призначення відносять будь-яке судно (у тому числі самохідні та несамохідні ліхтери та баржі, а також судна на підводних крилах), судно на повітряній подушці, повітряне судно, автотранспортний засіб (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи) чи рухомий склад залізниці, що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення (пункт 59 статті 4 МКУ).

Моторні транспортні засоби спеціального призначення (наприклад, автомобілі вантажні для аварійного ремонту, автокрани, автомобілі пожежні, автомобілі прибиральні для доріг, автомобілі поливомийні, автомобілі–майстерні, радіологічні автомобілі), які переміщуються через адміністративний кордон з ВЕЗ «Крим», у розумінні Митного Кодексу України є товарами, та не відносяться до транспортних засобів визначення яких наведено у пунктах 59 – 60 статті 4 МКУ.

Таким чином, виходячи з положень постанови № 1035, переміщення наземного транспорту (наприклад, автомобілі вантажні для аварійного ремонту, автокрани, автомобілі пожежні, автомобілі прибиральні для доріг, автомобілі поливомийні, автомобілі–майстерні, радіологічні автомобілі) через адміністративний кордон з ВЕЗ «Крим» заборонено.

Щодо переміщення трун з тілами через адміністративний кордон з ВЕЗ «Крим»

Згідно з частиною восьмою статті 365 МКУ переміщення громадянами через митний кордон України трун з тілами (урн з прахом) чи останків померлих здійснюється на підставі письмової заяви цих громадян довільної форми та документів, визначених Законом України «Про поховання та похоронну справу».

Статтею 22 Закону України від 10 липня 2003 року № 1102-IV «Про поховання та похоронну справу» визначено, що переміщення тіл померлих через державний кордон України (у тому числі переміщення через територію України транзитом) здійснюється за умови пред'явлення органу доходів і зборів особою, яка переміщує (супроводжує) тіло померлого, таких документів:

свідоцтва про смерть або іншого документа, що засвідчує факт смерті, виданого компетентним органом;

довідки про те, що в тілі та труні (урні) немає вкладень, переміщення яких через державний кордон України заборонено. Таку довідку видає судово-медичний експерт у присутності посадової особи відповідного органу доходів і зборів – в разі вивезення труни (урни) за кордон – або відповідний компетентний орган іноземної держави з легалізацією такої довідки консульською чи дипломатичною установою України за кордоном – у разі ввезення труни (урни) на територію України.

Тіло померлого повинне вміщуватися в металеву герметичну труну (урну), яка опечатується посадовими особами, зазначеними в абзаці третьому частини першої зазначеної статті.

Розкриття труни (урни) можливе у виняткових випадках за наявності достовірної інформації щодо вкладень, переміщення яких через державний кордон України заборонено. Розкриття здійснюється в спеціальному приміщенні закладу охорони здоров'я України в присутності посадової особи органу доходів і зборів та особи, яка супроводжує труну (урну), або представника підприємства, який здійснює перевезення, а також інших осіб у випадках, передбачених законом, з дотриманням вимог санітарно-епідеміологічного законодавства України.

Встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України здійснюється у порядку, передбаченому статтею 2571 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПКУ).

Згідно з абзацом другим частини першої зазначеної статті заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Частиною другою цієї статті визначено, що справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню, що передбачено частиною четвертою статті 2571та пунктом 8 статті 367 ЦПКУ.

Окрім цього, відповідно до частини п’ятої статті 2571 ЦПКУ копія судового рішення видається особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.

При отриманні довідки про те, що в тілі та труні (урні) немає вкладень, переміщення яких через державний кордон України заборонено, на території Російської Федерації необхідно пам’ятати, що таку довідку має видати відповідний компетентний орган з легалізацією такої довідки консульською чи дипломатичною установою України за кордоном – у разі ввезення труни (урни) на територію України.

Звертаємо увагу на те, що відповідно до частини другої статті 9 Закону № 1207 будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Також частиною третьою статті 9 Закону № 1207 передбачено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Щодо переміщення через адміністративний кордон з ВЕЗ «Крим» тварин

Згідно зі статтею 179 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦКУ). річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

Частиною першою статті 180 ЦКУ передбачено, що тварини є особливим об'єктом цивільних прав. На них поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом.

Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі, що передбачено частиною другою статті 181 ЦКУ.

Враховуючи викладене, домашні тварини відносяться до рухомих речей і їх переміщення через адміністративний кордон з ВЕЗ «Крим» здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених постановою № 1035 щодо товарів, поняття яких наведене у пункті 57 статті 4 МКУ.

Щодо переміщення через адміністративний кордон з ВЕЗ «Крим» валюти та банківських металів

Відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону № 1636 на фізичних осіб, які перетинають адміністративний кордон з ВЕЗ «Крим», поширюється дія розділу XII Кодексу, з урахуванням положень статті 9 Закону № 1636 щодо переміщення валютних цінностей.

Згідно з пунктом 9.2 статті 9 Закону № 1636 фізичні особи мають право ввезти на територію ВЕЗ «Крим» або вивезти з неї на іншу територію України готівкові кошти або банківські метали на суму, встановлену Національним банком України згідно з Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 № 15-93.

Водночас питання застосування окремих норм валютного законодавства під час режиму тимчасової окупації на території ВЕЗ «Крим» врегульовано постановою Національного банку України від 3 листопада 2014 року № 699 «Про застосування окремих норм валютного законодавства під час режиму тимчасової окупації на території вільної економічної зони «Крим».

Звертаємо увагу, що згідно з підпунктом 2 пункту 12.8 статті 12 Закону № 1636, під час режиму тимчасової окупації валютний та платіжний режими діють з урахуванням того, що переміщення готівкової валюти держави-окупанта через адміністративний кордон ВЕЗ «Крим» забороняється, за винятком її переміщення фізичними особами в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 гривень, за умови усного декларування посадовій особі митниці.

Порядок переміщення (увезення, вивезення, пересилання) готівки і банківських металів через митний кордон України для резидентів і нерезидентів встановлено Інструкцією про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 27 травня 2008 року № 148 (далі – постанова № 148).

Згідно з частиною першою пункту 2 постанови № 148, фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в  еквіваленті 10 000 євро, без письмового декларування митному органу.

Частиною другою зазначеного пункту визначено, що фізична особа – резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі та за наявності  документів, що підтверджують зняття  готівки з рахунків у банках (фінансових установах), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро. Строк дії таких документів 30 календарних днів, починаючи з дня видачі.

Фізична особа – нерезидент має право ввозити в Україну готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі, що передбачено частиною третьою вказаного пункту.

Відповідно до частини четвертої пункту 2 постанови № 148 фізична особа – нерезидент має право вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, якщо сума готівки, що вивозиться, не перевищує суми готівки, письмово задекларованої цією особою митному органу при ввезенні в Україну. Вивезення готівки у такому випадку здійснюється за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.

При цьому, згідно з пунктом першим частини 4 постанови № 148 фізична особа має право ввозити в Україну і вивозити за межі України банківські метали вагою, що не перевищує 500 г, у вигляді зливків і монет на умовах письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Щодо отримання спеціального дозволу для перетину адміністративного кордону з ВЕЗ «Крим»

Згідно з частиною другою статті 10 Закону № 1207 в’їзд іноземців та осіб без громадянства на тимчасово окуповану територію та виїзд з неї допускаються лише за спеціальним дозволом через контрольні пункти в’їзду – виїзду.

Абзацом другим пункту 3 Порядку визначено, що в’їзд іноземців та осіб без громадянства на тимчасово окуповану територію України та виїзд з неї здійснюються через контрольні пункти за паспортним документом та спеціальним дозволом, виданим територіальним органом Державної міграційної служби України (далі – ДМС) або територіальним підрозділом ДМС у Новотроїцькому чи Генічеському районі Херсонської області.

Окрім цього, пунктом 21 Порядку передбачено, що спеціальний дозвіл видається в разі:

1) проживання на тимчасово окупованій території України близьких родичів або членів сім’ї одного з подружжя іноземця чи особи без громадянства, що підтверджується документами, виданими уповноваженими державними органами України;

2) розташування на тимчасово окупованій території України місця поховання близьких родичів або членів сім’ї одного з подружжя іноземця чи особи без громадянства, що підтверджується відповідними документами;

3) смерті близьких родичів або членів сім’ї одного з подружжя іноземця чи особи без громадянства, що проживали на тимчасово окупованій території України, що підтверджується відповідними документами;

4) наявності права власності на об'єкти нерухомості, які розташовані на тимчасово окупованій території України;

5) необхідності здійснення дипломатичних та консульських функцій, зокрема в рамках діяльності міжнародних організацій, членом яких є Україна, провадження своєї діяльності іншими міжнародними урядовими організаціями, міжнародними неурядовими організаціями, неурядовими організаціями інших держав та незалежними правозахисними місіями. У такому разі спеціальний дозвіл видається виключно за клопотанням або погодженням з Міністерством закордонних справ України;

6) здійснення регулярних поїздок на тимчасово окуповану територію України, пов'язаних із трудовою діяльністю працівників залізниць;

7) необхідності провадження журналістської діяльності (виключно за клопотанням або погодженням з Міністерством інформаційної політики України);

8) необхідності проповідування релігійних віровчень, виконання релігійних обрядів чи задоволення релігійних потреб (виключно за клопотанням або погодженням з Мінкультури);

9) проживання на тимчасово окупованій території України на підставі посвідки на постійне проживання, виданої в установленому законодавством порядку, іноземця або особи без громадянства, місце проживання яких зареєстровано в Автономній Республіці Крим або м. Севастополі;

10) необхідності взяття участі у заходах Меджлісу кримськотатарського народу.

Перелік документів для отримання такого дозволу та правила його видачі визначено пунктами 22 – 30 Порядку.

Державна фіскальна служба України

 

 

 

Добавить комментарий

   


Защитный код
Обновить